Сторінка психолога

28.01.2016 

Тренінг «Навчання педагогів ефективних форм взаємодії».

Мета: Формувати навички конструктивної взаємодії педагогів ДНЗ з дітьми та іх батьками, співпраці на основі партнерства; усвідомлення учасниками  необхідності самовдосконалення й прагнення до професійного зростання як умови життєвого благополуччя; безоцінного слухання, виявлення чинників, які впливають на спотворення інформації; розвивати навички невербальної передачі інформації.

17.12.2015 

Консультація "Криза трьох років: зрозуміти, а не здолати".

Мета консультації - збільшити обізнанісь педагогів стосовно негативних проявів "кризи  трьох років", сформувати вміння знаходити конструктивні рішення у подаланні проблеми.

Період раннього дитинства є важливим етапом у становленні та розвитку особистості. Цей період завершується "кризою трьох років", або "кризою впертості", як часто називають це явище батьки. На допомогу батькам, в цей період, приходять педагоги надаючи консультації, поради, роз'яснюючи виникнення кризи трьох років та її перебіг. Для того щоб зрозуміло пояснити батькам суть кризи педагоги повинні добре самі знати й розуміти особливості прояву симптомів кризи, причини виникнення та шляхи подалання. 

Криза трьох років - це не привід впадати у відчай і готуватися до найгршого у стосунках з дитиною. Діти практично не виявляють негативних проявів під час кризи трьох років або ж легко і швидко долають їх, якщо батьки з розумінням ставляться до їхніх потреб. Мистецтву ладнати з дитиною необхідно вчитися, тут дорослим допоможуть фантазія, гумор і нескінченне терпіння.

 

19.11.2015

Семінар - практикум "Робота з агресивними дітьми".

На виконання плану роботи дошкільного закладу в 2015 - 2016 навчальному році, відбувся семінар-практикум для педагогів "Робота з агресивними дітьми". Роботу з педагогами проводив практичний психолог закладу Скопенко Н.О.

Мета: Чітко визначити, що таке “агресія” й “агресивність”, як вони впливають на формування особистості дитини; визначити критерії агресивності, причини виникнення агресії у дітей; проаналізувати напрямки роботи педагогів з агресивними дітьми; знайомитися з “нешкідливим” способом розрядки власного гніву та агресивності;підвищити професійну компетенцію.

Для чого потрібен психолог? 

            Можна сказати, що до психологів всі вже звикли. Ці фахівці допомагають вирішувати особистісні проблеми, проводять психологічне тестування, тренінги, навчальні ефективно спілкуватися і вирішувати конфлікти, складають психологічні портрети і характеристики і багато чого іншого. Але все це стосується, в першу чергу, дорослих людей.

            А чим же займаються дитячі психологи? У яких ситуаціях батькам може бути корисна, а в яких просто необхідна консультація цього фахівця?

            Якщо є якась тривога за свого малюка, візит до психолога допоможе розібратися з ситуацією і з емоційним станом дитини об'єктивно. Виявити причини виникаючих труднощів, якщо вони є. Врешті-решт, адже не вважається чимось негожим відвідувати стоматолога для перевірки і необхідної профілактики. Чомусь про психологів ж іноді зберігається така думка, що візитом до цього фахівці підтверджують свою «ненормальність». Це, звичайно ж, не так: психолог, взагалі, за визначенням, працює тільки з психічно здоровими людьми.

            Інший випадок виникнення необхідності звернутися до дитячого психолога часто співпадає        Капризи, агресія, впертість дитини - і почуття безпорадності у батьків. Цілком природна реакція - звернутися до фахівця. І це справді може допомогти. Психолог допоможе розібратися в суті виниклих труднощів, підкаже виховні прийоми, а при необхідності позайматися з дитиною, щоб допомогти йому подолати непростий період.

            Що роблять дитячі психологи?

 

Отже, ці або якісь інші причини привели вас до думки про звернення до дитячого психолога. У чому ж може полягати його робота?

Психодіагностикаїї мета  визначити об'єктивний стан людини, виділити його причини, а також оцінити рівень розвитку тих чи інших психічних процесів (пам'яті, уваги, мислення і т.д.).

Розвиваючі заняття - за допомогою розвиваючих психологічних ігор фахівець допоможе розвинути у дитини різні необхідні навички і якості.

Корекційно-відновлювальна робота - за наявності у дитини серйозних емоційних або особистісних труднощів може знадобитися спеціально організована психотерапевтична робота. Це можуть бути заняття на зняття тривожності, страхів, на підвищення самооцінки, на зняття агресивних тенденцій. 

Консультування батьків та сімейне консультування - у психологів є така відома аксіома «Проблеми маленьких дітей - це проблеми батьків». І це насправді так. При уважному розгляді причини всіх дитячих труднощів перебувають у сімейних проблемах і конфліктах, неадекватності стилю виховання і т.д. Тому часто виходить так, що для вирішення проблеми дитини досить батькам самим розібратися в причинах і змінити щось у своїй поведінці, в ситуації, навколишнього дитини.

Психолог у дитячому садку - це перш за все людина, що знає і глибоко розуміє дитину, що розбирається не тільки в загальних закономірностях і в вікових особливостях психічного розвитку дітей, але також і в індивідуальних варіаціях цих особливостей. Основні функції психолога в  дошкільному навчальному  закладі пов'язані з охороною фізичного і психічного здоров'я дітей, зі створенням умов, які сприяють їх емоційному благополуччу і забезпечують вільний та ефективний розвиток здібностей кожної дитини. Реалізація цих функцій вимагає виконання цілого ряду пов'язаних один з одним видів робіт як безпосередньо з дітьми, так і з їх батьками та персоналом дитячого саду.

 

 “Як підготувати дітей до школи”
      Психологічна готовність дитини до шкільного навчання полягає в тому, щоб до часу вступу до школи в неї склалися психологічні риси, властиві школярам, а в дошкільному віці виникають поки тільки задатки цього перетворення в учня: бажання вчитися, стати школярем, вміння керувати своєю поведінкою і своєю діяльністю, достатнім рівнем розумового розвитку і розвитку мови, наявність пізнавальних інтересів і, звичайно, знань і навичок, необхідних для шкільного навчання. Що можна і чого не можна робити, готуючи дитину до школи?
Зовсім не слід:
- змінювати режим дня дитини: позбавляти її денного сну, довгих прогулянок, ігор;
- оцінювати все, що робить дитина так, як оцінюється діяльність учня;
- “проходити” з дитиною програму першого класу, насильно замінюючи гру навчанням.
Необхідно:
- прищепити дитині інтерес до пізнання довкілля, 
- навчити спостерігати, думати, 
- осмислювати побачене і почуте;
     Навчити її долати труднощі, планувати свої дії, цінувати час. Вчити дитину слухати і чути оточуючих, поважати чужу думку, розуміти, що власні бажання потрібно узгоджувати з бажаннями інших людей, прагнути реально оцінювати свої дії і досягнення.
     Світогляд дитини, знання, які вона має про довкілля від найближчих його явищ і до подальших, які вона засвоїла, коли пощастило подорожувати з батьками, з ваших розповідей, бесід, домашніх занять, з книжок, від друзів тощо:
- що знає дитина про себе (прізвище, ім’я, адресу), про свою родину (як звуть батьків, ким вони працюють, що роблять на роботі), про своє місто;
- що знає про явища природи (пори року, їх послідовність), місяці кожної пори року, їх послідовність, дні тижня, частини доби;
- що знає про дорослих людей: за віком, професіями, які бувають люди вдома і на роботі, серед людей, на вулиці – за своєю вихованістю-невихованістю; добротою, чуйністю-байдужістю; яких людей треба поважати, а яких боятися; звідки, на думку дитини, беруться порядні й непорядні люди; що знає дитина про сучасну техніку, транспорт. Перш, ніж почати читати, дитина повинна навчитися слухати, із яких звуків складаються слова, які вона промовляє. Вона має навчитися робити звуковий аналіз слів.
 
      Відомий педагог і психолог Симон Соловейчик опублікував правила, що можуть допомогти батькам підготувати дитину до життя серед однокласників у школі. Батькам необхідно пояснити ці правила дитині та з їх допомогою готувати дитину до дорослого життя.
* Не віднімай чужого, але своє не віддавай.
* Попросили – дай, намагаються відняти – намагайся захиститися.
* Не бийся без причини.
* Кличуть грати – йди, не кличуть – запитай дозволу грати разом, це не соромно.
* Грай чесно, не підводь своїх товаришів.
* Не дражни нікого, не канюч, не випрошуй нічого. Два рази ні в кого нічого не проси.
* Через бали не плач, будь гордим, з учителем через бали не сперечайся і на вчителя за це не ображайся. Намагайся все робити вчасно і думай про добрі результати, вони обов’язково в тебе будуть.
* Не ябедничай і не наговорюй ні на кого.
* Намагайся бути акуратним.
* Частіше говори: “Давай дружити”, “Давай грати”, “Давай разом підемо додому”.
* Пам’ятай! Ти не кращий від усіх, ти не гірший від усіх! Ти – неповторний для самого себе, батьків, вчителів, друзів!
     Дуже добре, якщо батьки помістять правила в кімнаті чи над робочим столом своєї дитини. Бажано наприкінці тижня звернути увагу дитини на те, які правила їй вдається виконувати, а які – ні. Можна спробувати придумати разом з дитиною свої правила. 
 

 

Тринадцять заповідей для мами і тата майбутнього першокласника

1.     Не сприймайте дитину маленькою. Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов’язків. Зробіть це м’яко: “ Ти в нас уже дорослий, ми можемо довірити тобі помити посуд».

2.     Визначте загальні інтереси у вашій сім’ї.

3.     Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте її порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті.

4.     Не сваріть, а тим паче не ображайте дитину в присутності сторонніх. На скарги навколишніх, учителя або вихователя скажіть: « Дякую, ми обов’язково поговоримо на цю тему”.

5.     Навчіть дитину ділитися своїми проблемами, обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками та дорослими. Щиро цікавтеся думкою дитини, лише так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.

6.     Постійно говоріть із дитиною, розвиток мовлення – це запорука гарного навчання.

7.     Відповідайте на кожне запитання дитини, тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не згасне.

8.     Дивіться на світ очима іншого – основа для взаєморозуміння.

9.     Частіше хваліть вашу дитину. На скарги про те, що щось не виходить, кажіть: «Вийде, тільки потрібно ще раз спробувати.»

10.  Формуйте високий рівень домагань. І вірте, що ваша дитина зможе все, потрібно тільки їй допомогти. Хваліть малюка словом, усмішкою, ласкою і ніжністю.

11.  Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причини своїх вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу.

12.  Любіть дитину, знаходьте радість у спілкуванні з нею.

13.  Ваша повага до дитини зараз – фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.